Київ

Мама прислала листівку з Києва для дітей. Схожа на цю фотку, тільки ліпша набагато. Літо, сонечко, дерева зелені...

Попросив поставити мені коло робочого місця. Одразу виникло питання, чи не на ностальгію мене пробило? Так, трохи ностальгії, але повертатися в Київ ні думок ні бажань немає. Київ тепер для мене став чужим якимось. Хоча, ні, не "тепер". Ще тоді, до революції, до того як до нього хлинула хвиля біженців.

Сьогодні на фотках у фейсбуку бачив вигляд з вікна нашої знойомої. Отаке хочу. З вікна, над дахами, вигляд на весь Львів. На ратуші і корнякти, на Високий замок. Краса. І все це моє )) Мені у Львові набагато комфортніше. В Києві я так себе ніколи не почував. Жууух-жууух-жуух-жууууух. Такий Київ. А у Львові сів би зара з дружиною у кав’ярні, що ми з малим знайшли під час прогулянки. Якщо йти по Князя Романа і завернути до Консерваторії, одразу на куті є маленька книгарня-кав’ярня. Тиха музика, кава і книжки. Нам музика і кава, дітям - книжки ))

View My Saved Places in a larger map