суботу, 9 жовтня 2010 р.

легкий сніданок

Отаку хрень на груші я можу дозволити собі в матьорому московському ресторані за зароблені гроші на одному дорі що все ж таки вліз в Я і дуже навіть добре. Я вийшов на середній дохід в 3 доллари на день.
Читаючи різні блоги, і про те як погано стало в рунеті з смс платежами (я вірю) я все більше схиляюся до гугля, але все ж таки, бабло в рунеті ще є, і, можливо, файловий траф забере останнє.
Я став простіше дивитися на схему Баби Лєри. Але не маючи практичного підтвердження, що все на стільки просто як я собі це бачу, настрашений сотнями запитань про всяки ньюанси різних ВМ до Бабулєра, все ж таки не можу повірити, що індексація одного дора з десяти гуглом просто випадковість.
Думати про роботу і не робити її я маю можливість десь до 16 вересня. То є тиждень на постановку чітких задач. Тоді я планую встановити нову ціль для вже традиційного одномісячного марафону.

пʼятницю, 1 жовтня 2010 р.

загубився

Я короче навіть не знаю. Шось я за останні чотири роки загубився. Якшо раніше я міг ідентифікувати себе якось в сфері праці, то зараз я вже зовсім забув те що знав, а нового нічого достатньо не дізнався.
Прям як в ghost in the shell: "що робити новій людині?"
Вчепився я дорів і відчепитися немає куди. То ж, ліпше не думати більше про всякі "бармен", "танцовщица", "лепщица пельменей", а сміливіше братися до справи.
Раз в цьому блозі немає читачів, то можна сміливо палити будь-які теми писати про все відверто.
Два тижні я маю до кінця своєї кухонної варти. Є час подумати, перевірити припущення, скласти план.
Дивлюся в сторону ППС по схемі Бабулера, але адалт мені аж ніяк не катить.